Наталія Охман
Наталія Охман — українська київська мисткиня, що працює в техніках аналогового колажу, лендарту та фотографії. Головні теми, які вона досліджує – це особистість в соціальній культурі, людина в навколишньому середовищі та екологічна проблематика.
«Для мене важливо аналізувати середовище в якому ми перебуваємо
і як впливаємо на нього. Коли створюю колаж, ніби веду діалог
з собою у якому аналізую, що відбувається навкруги», — пише Охман.
ЗАКРИТА СПРАВА
(2025)
Історія знає безліч ситуацій, коли документи ховали, замуровували, заливали бетоном, закладали в підлогу, ховали в сейфи чи металеві контейнери, щоби уберегти від знищення під час окупації, заховати компрометуючі відомості, убезпечити себе або інших, залишити слід «на потім» у надії на інше майбутнє.
Ця інсталяція – це спроба наблизитись до досвіду документа, який існує, але не може бути прочитаним, бо був навмисно схований, втрачений або фізично зник разом із простором, що його зберігав. Інсталяція «Закрита справа» не претендує на доступ до забороненого. Навпаки – це погляд з позиції стороннього, того, хто не має повноважень, не володіє «ключем» і стикається з чимось, що навмисно виведено з кола доступу. На відміну від відкритого архіву, що запрошує до вивчення, прихований документ – це відмова від спілкування, це мовчання. Але саме в цьому мовчанні виникає найбільше запитань.
Коли документ ховається, він не зникає, але і не живе.
Він завмирає, перетворюється на слід, відчутний, але нечитаємий. Цей стан між буттям і небуттям. Документ стає об’єктом часу, який втратив функцію повідомлення, але зберіг функцію нагадування: щось було. Щось важливе. Але ми вже не можемо дізнатись, що саме.